Старі телефонні будки зникають з вулиць Парижа, і в наш час варто розраховувати в основному на мобільний зв'язок - на щастя, все місто знаходиться в зоні впевненого прийому не тільки 3G, але й LTE.
Місцеві оператори Orange і SFR продають сім-карти іноземцям, потрібен лише закордонний паспорт: ціна на дзвінки в Україну буде в кілька разів нижче, до того ж персонал в паризьких салонах зв'язку говорить англійською.
Під час укладання договору вимагайте опцію sans engagement («санз ангажман») - без абонентської плати. Хоча це і здається менш вигідним за ціною за хвилину розмови, без поповнення рахунку такий контракт припинить дію автоматично, а в контракті з абонентською щомісяця буде списуватися фіксована сума - навіть коли ви вже повернетеся додому.
Можна взагалі не морочитися тонкощами контрактів, використовуючи можливості інтернет-телефонії. Парижани жартують, що в їхньому місті простіше знайти точку Wi-Fi, ніж робочий туалет, до того ж перед точками Wi-Fi не буває черг. І вони мають рацію: в садах, парках, поряд з атракціонами, в музеях і біля адміністративних будівель часто можна помітити білі овали з фіолетовою написом «Wi-Fi free zone». Користування Інтернетом дійсно безкоштовно і має лише два обмеження: при вході в систему потрібна реєстрація і час інтернет сесії не повинен перевищувати двох годин.