Театр Пергола у Флоренції

У центрі міста, в декількох хвилинах ходьби від Собору Санта-Марія-дель-Фіоре, ось вже більше трьох з половиною століть стоїть будівля старого в світі оперного театру, збудованого в 1656 році. За не дуже помітним теракотовим фасадом, прикрашеним смарагдовими сплетеннями виноградного листя ( «pergola» в перекладі з італійської - це альтанка, увита зеленню), ховаються прекрасні інтер'єри.

Історія театру така: в 1600-му році, коли в Лондоні вперше поставили Гамлета, у Флоренції була винайдена опера. Цей жанр так сподобався городянам, що правляча династія Медічі вирішила створити для цих цілей окреме приміщення, досить велике, щоб вмістити сцену з артистами і глядацький зал на 1500 чоловік. Найбільше підходила будівля старої полотняної фабрики серед виноградників, яка називалася «Фабрика біля перголи». Оскільки жодного зразка оперного театру в ті часи не існувало, Театр Пергола став законодавцем такого типу архітектури: саме тут з'явилися яруси, розділені на маленькі кімнатки перегородками (в кожній кімнаті тоді були навіть кухні і спальні місця), які згодом стали нинішніми театральними ложами, а також нумерація крісел, щоб кожен міг знайти своє особисте місце. Партер був сконструйований таким чином, що піднімався до рівня сцени: це технічне нововведення використовувалося знаттю для проведення тут балів. Інші ноу-хау - підземні ходи, мережі для підйому декорацій і зубчасті колеса для їх пересування - також застосовуються в театрах по цю пору.

У перголах унікальна акустика: звук, що йде зі сцени, поширюється по всьому залу практично моментально, причому це дуже чистий звук, без найменших спотворень. Якщо на сцені впустити шпильку, це буде чутно навіть на самому останньому ряді. Тому саме тут в середині XIX століття відбувся світовий прем'єрний показ опери Верді «Макбет». Великий композитор навіть репетирував прямо в фойє Перголи, сидячи на маленькому стільчику, який тепер дбайливо зберігається в театральному музеї.

Театр Пергола пам'ятає і інші гучні прем'єри: опери Моцарта, Белліні, а в XX столітті - твір Гайдна «Орфей і Еврідіка, або Душа філософа», де в головній ролі була незрівнянна Марія Каллас.

У наші дні на сцені театру Пергола йдуть в основному драматичні спектаклі, а опера звучить під час знаменитого фестивалю «Флорентійський музичний травень».