Єдиний острів на озері Комо - невелика смужка землі довжиною 600 і шириною 200 метрів. Незважаючи на невеликий розмір, острів має славне історичне минуле. Тут знаходяться залишки укріплень галлів і римлян, давньоримських і ранньохристиянських храмів. Уже в VI столітті острів стає центром політичного і релігійного життя регіону. На острові Комачіна ховалися від переслідування організатори численних повстань і невдалих державних переворотів. Неодноразово всі будівлі на острові - будинки, церкви, гарнізони - руйнувалися дощенту. В імператорському указі 1175 року Фрідріха Барбаросси було наказано «не залишити каменя на камені, ніколи більше не бити в дзвони». З тих пір острів залишався незаселеним майже 600 років.
Щороку в пам'ять про знищення поселення на острові озеро освітлюється світлом тисяч смолоскипів і свічок. Також по озеру пропливає процесія з прикрашених квітами човнів, а ввечері гримить феєрверк.
Тільки в XVII столітті тут знову з'явилися люди, була побудована церква Сан-Джованні, в основі якої можна знайти залишки стін пізньоримського храму, романської каплиці і мозаїку баптистерія V століття.