Кафедральний собор в м.Авелліно

На місці, де тепер височіє головний храм Авелліно, колись стояла церква святої Марії, побудована в епоху візантійського впливу. Від її фундаменту збереглося кілька кам'яних блоків, які лягли в основу дзвіниці собору.

Собор в романському стилі був побудований між 1132 і 1166 роками за наказом єпископа Робера, який присвятив його Святому Модестіну. В кінці XVII століття будівлю почали прикрашати і переробляти за тодішньою модою, в стилі бароко. Закінчилося все це повною реконструкцією собору в 1855-1889 роках. За велінням єпископа Франческо Галло храм перебудували в неокласичному стилі. Реконструкцією фасаду тоді займався архітектор Паскуале кардол, а внутрішні приміщення собору перебудовував Вінченцо Варріале. У XX столітті будівля сильно постраждала в бомбардуваннях Другої Світової і під час страшного землетрусу в листопаді 1980 року, але її було дбайливо відновлено.

Сьогодні фасад храму, виконаний з білого і сірого мармуру, прикрашають колони, троє воріт і меморіальні дошки. На бронзових дверях зображені сцени з історії Авелліно. Над центральним входом розташований барельєф «Таємна вечеря», в нішах височать статуї покровителя Авелліно - Святого Модестина - і Святого Вільяма, патрона Ірпіно. Сходи, що ведуть до собору, з'явилися тільки в кінці вісімнадцятого століття.

Праворуч від собору стоїть дзвіниця, в рисах якої помітно вплив самих різних архітектурних течій. Нижня, найстаріша частина дзвіниці, виконана з каменю і мармуру, що збереглися від римських споруд I століття нашої ери.

Всередині собору три нефа, розділених колонами, дев'ять каплиць і бічних вівтарів. Стеля центрального нефа була розписана в XVIII столітті, в центрі його - велика фреска роботи Мікеланджело Рікардо.