Церква Сен-Жермен-де-Пре в Парижі

Сен-Жермен-де-Пре, мабуть, найдавніша церква Парижа. Ще в 543-556 роках син першого короля франків Хлодвіга - Хільдеберт - побудував тут базиліку для зберігання мощей Хреста, знайдених в Іспанії в 542 р, він же заснував монастир, настоятелем якого став отець Жермен, який помер в 576р і зарахований згодом до лику святих. Абатство назвали на честь святого Жермена. І так як воно розташовувалося тоді за стінами міста - тобто в полях (франц. Pres - поля) - його стали називати Сен-Жермен-де-Пре.

У VIII столітті монастир належав бенедиктинцям. Нормани його повністю розорили. З нуля церкву побудували в 990-х роках, після чого чоловіча обитель проіснувала майже 1000 років, аж до революції.

Над входом в храм височить квадратна дзвіниця XI ст., в основі якої зберігся церковний портал XII століття. З південного боку у церкві зберігся критий вестибюль монастирської трапезної - будівлі, де монахи годували жебраків і паломників.

Усередині збереглася готична статуя Богоматері «Розрада» (XIV), старовинна купіль.

На склепіннях нефа (XVII) є фрески учня Енгра - І. Фландріна: «Вхід Господній в Єрусалим» і «Несення Хреста» (вони розташовані в ближніх до хору прольотах).

Після всіх реконструкцій відмінно збереглася капела Св. Жермена - перший від капели Діви Марії приділ північної стіни. По ній можна судити про те, як виглядала базиліка Сен-Жермен-де-Пре в XII столітті.