Міхас

У Міхасі встигли побувати фінікійці, римляни, вестготи і араби. Одні шукали його мінеральні богаству, інших - дорогоцінні метали. Під час Реконкісти місто не здався Католицьким королям, за що згодом його жителі були продані в рабство, а будинки і майно віддані християнським «миротворцям».

Буквально століття тому Міхас представляв собою жалюгідне видовище: спочатку нашестя комах викосило всі тутешні виноградники, потім настали безробіття і голод. Чи не полегшували ситуацію і постійні посухи. У місті аж до 1953 року не було навіть телефону, а в якості будинків нерідко виступали пальмові курені.

У сучасному Міхасі немає і натяку на колишнє неблагополуччя. Туристичний бум 50-х врятував місто. Сьогодні третина жителів складають іноземці, а влітку тут проходять нічні кінські скачки, конкурс любовних листів і знамениті «Ночі місяця». У місцевому музеї мініатюр можна побачити портрет Лінкольна, що вмістилося на голівці шпильки, і Сім чудес світу - на зубочистці і «Таємну вечерю Леонардо да Вінчі» - на рисової крупинці